За підсумками 2007 року інвестиційну привабливість вдалося підвищити компаніям металургійного сектора, а такі стратегічно важливі для країни підприємства, як "Укртелеком" і "Укрнафта", втратили свої позиції в рейтингу.
Динаміка українського фондового ринку за перші шість місяців цього року (індекс ПФТС впав на 33%) наочно продемонструвала значення для вітчизняної економіки зарубіжних портфельних інвесторів. За підсумками 2007-го індекс ПФТС виріс більш ніж на 135%, а кількість підприємств в індексній корзині збільшилася з 12 до 19. Проте навіть на піке зльоту котирувань акцій (перша половина січня 2008-го) український біржовий майданчик ПФТС за розмірами внутрішньої капіталізації не зумів наздогнати навіть такі порівняно невеликі європейські фондові біржі, як Варшавська або Віденська.
Минулого року більше 80% засобів, що направляються на покупку акцій в ПФТС, належали нерезидентам. Задекларований біржею об'єм капіталізації ринку 565 млрд гривень при об'ємі торгів трохи більше 10 млрд гривень в кінці 2007-го виглядав дуже завищеним, оскільки по більшості емітентів відсоток цінних паперів у вільному обігу був низьким. До того ж за об'ємом операцій ринок акцій поступається ринку облігацій.
При таких оборотах вплив на національний фондовий ринок може надати навіть невелика за європейськими мірками група інвестиційних фондів, що спеціалізуються на інвестиціях в європейські ринки, що розвиваються. Основною проблемою нашого ринку цінних паперів залишається висока залежність від інвестиційних рішень нерезидентів, зокрема, на національний фондовий індекс роблять вплив індекси Dow Jones Industrial Average і S&P 500. Півтора роки кореляція між останнім і ПФТС-індексом не опускалася нижче 0,8. Очевидно, що нерезиденти експортували на наш ринок не тільки гроші, але і настрої інвесторів з глобальних ринків.
Парадокс в тому, що із-за високого рівня інфляції і ревальвації гривні до долара США більшість емітентів, які входять до складу індексної корзини ПФТС, за підсумками 2008-го продемонструють хороші фундаментальні дані в доларовому еквіваленті. Зараз нерезиденти, підкоряючись глобальним тенденціям, додають нашому ринку спадаючий тренд і тим самим створюють платформу для спекуляцій.
Якість ринку
Наш рейтинг інвестиційної привабливості, заснований на відкритій інформації (pi), дозволяє оцінити інвестиційну якість акцій, торгуємих в ПФТС. До нинішнього рейтингу увійшло 99 підприємств (а не 50, як минулого року). Це стало можливим завдяки значному підвищенню в 2007-му капіталізації емітентів, а також збільшенню числа емітентів, що своєчасно розкривають свою фінансову звітність. Ринкова капіталізація компаній, що увійшли до рейтингу, складає не меншого 50 млн. гривень.
До початку нинішнього року цю планку подолало 101 український емітент. З рейтингу виключено тільки два підприємства - ВАТ "Сан Інтербрю" і ВАТ "УКРАВТО", що не опублікували на сайті Агентства по розвитку інфраструктури фондового ринку України звітність за 2007 рік.
В 2007-му інвестори як і раніше не дуже багато увага приділяла фундаментальним даним емітентів. Бували випадки, коли акції таких компаній, як ВАТ "Днепрообленерго", власний капітал якого складає мінус 255 млн. гривень, за рік додали майже 60%. В той же час намітилася і нова тенденція: інвестиційне співтовариство стало виявляти підвищену цікавість до акцій з обмеженою ліквідністю і паперів другого ешелону. Швидше росли компанії, у яких були мало операцій по цінних паперах або не було хороших фундаментальних показників.
найяскравіші тенденції зростання часто демонстрували підприємства, по рівню інвестиційної привабливості що увійшли до групи В. Так, акції Марганецкого гірничо-збагачувального комбінату (ГОК), по яких за рік в ПФТС було проведено всього десять операцій, виросли на 488%, акції "Херсонобленерго" (всього 43 операції) - на 381%. Хоча відстежувати реальну прибутковість по неліквідних акціях складно, проте очевидно: на ринку з'явилися спекулятивні гравці, прагнучі вкладати в неліквіди.
З іншого боку, минулого року в ПФТС не провели жодного повноцінного IPO. Золоті емітенти з приватного сектора потрапляли в лістинг Варшавською, Лондонською і Франкфуртською фондових бірж. Професійні учасники ринку пояснюють це тим, що у нас емітенти не можуть розраховувати на такий високий рівень оцінки, який вони отримують за кордоном. Тобто ПФТС залишається майданчиком, де більшість акцій потрапляють в лістинг тільки тому, що не завершений розподіл контролю над компанією. Тому українські емітенти нечасто використовували ПФТС для залучення капіталу, що стає проблемою системного характеру і негативно впливає на якість ринку.
Металурги попереду
З десяти компаній, що потрапили в групу А нашого (pi) -рейтинга, дев'ять працює в гірничо-металургійному комплексі. Серед публічних компаній нефінансового сектора лідерство утримує ВАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" (колишній комбінат "Криворіжсталь"). З осені 2005-го його контролюють нерезиденти. Це підприємство б'є рекорди рентабельності: при ROE 30,23% рентабельність продажів перевищує 20%. Не менш вражаючі фундаментальні показники у Північного Гока, що входить в холдинг "Метінвест". Металурги закінчили 2007 рік з добрими результатами завдяки підвищенню цін на чорні метали на світовому ринку.
За даними порталу Metalltorg, за перший квартал вартість умовної тонни прокату виросла з 550 до 700 доларів. І бум продовжується: в середньому за перші шість місяців 2008-го ціна умовної тонни прокату підскочила з 700 до 1000 доларів. Чорні метали дорожчають із-за підвищення цін на енергоресурси, що займають значне місце в собівартості здобичі і переробки сировини для гірничо-металургійних компаній. Такий стрибок цін на чорні метали позитивно вплине на фундаментальні показники за цей рік компаній-лідерів нинішнього рейтингу.
Хоча фундаментальні показники всіх емітентів з групи А були хорошими, проте сюди потрапили підприємства, акції яких не можна назвати ліквідними. Так, з акціями Північного Гока за рік провели всього 39 операцій, Центрального Гока - 36, "Днепровагонмаша" (єдиного машинобудівного заводу, що увійшов до групи А) - десять. Невелика кількість операцій пояснюється тим, що контроль над цими компаніями давно розподілений, а нинішні господарі не зацікавлені в існуванні у своїх промислових активів могутнього ринку акцій.
Показовими залишаються дані про розмір чистого прибутку Північного і Центрального Гоков (обидва входять в холдинг "Метінвест"). За минулий рік вони заробили майже 2,5 млрд гривень чистого прибутку. Маючи такий могутній фінансовий потік, найближчим часом "Метінвест" навряд чи зважиться здійснити IPO або приватні розміщення. Наш аналіз показує, що за останні три роки багато металургійних і гірничодобувних комбінатів заробили достатньо засобів, щоб хоч би частково відновити основні фонди.
Бездарне управління державними активами
Групу лідерів в нашому (pi) -рейтинге за наслідками минулого року покинули "Укрнафта" і "Укртелеком". Обидва підприємства-монополісти, значні пакети акцій яких належать державі, серйозно погіршили фундаментальні показники роботи в порівнянні з 2006-м. А оскільки вони є найбільшими компаніями в своїх галузях, то це тривожний сигнал для економіки.
Протягом декількох років всі уряди, незалежно від їх політичної приналежності, планомірно знищують "Укртелеком", виявляючи наочний приклад того, як не можна управляти держвласністю. За останні чотири роки об'єми чистого прибутку компанії впали на 56,6%, катастрофічно знижується і її частка на ринку телекомунікаційних послуг, при цьому підприємство тягне на собі серйозний податковий тягар. Минулого року розмір податкових виплат ВАТ "Укртелеком" майже в п'ять разів перевищив об'єм його чистого прибутку. Не дивлячись на те що компанія успішно розвиває телекомунікаційний бренд Utel, рівень її інвестиційної привабливості в очах стратегічних і портфельних інвесторів падає.
.
В нашому рейтингу "Укртелеком" перемістився з п'ятою на п'ятдесят п'яту позицію. Підприємство необхідно щонайшвидше приватизовувати і привернути крупного стратегічного інвестора. За нашими оцінками, щоб відновити частку ринку, що належала компанії на початку 2000-х років, протягом найближчих п'яти років в неї доведеться вкласти більше 20 млрд гривень.
На об'єм виручки "Укртелекому" міцно впливає політика уряду, адже тарифи на деякі послуги зв'язку регулюються державою. За підсумками 2007-го доходи підприємства від продажів виросли всього на 1,83%, і це при тому, що офіційний рівень інфляції - 16,6%. Таке відношення держави до компанії негативно позначається на її вартості - в середині червня капіталізація цього активу складала трохи більше 3,25 млрд доларів. Якщо держава і далі управлятиме підприємством так неефективно, то продати його стратегічному інвесторові навіть за такою ціною навряд чи вдасться. З початку цього року в ПФТС акції "Укртелекому" подешевшали більш ніж на 20%.
Не краще йдуть справи у ВАТ "Укрнафта". У 2007-му підприємство заробило лише 1,2 млрд гривень чистого прибутку - це удвічі менше, ніж в 2006-му, не дивлячись на бурхливе зростання цін на вуглеводні. Всього за п'ять років компанія перерахувала до держбюджету 29,8 млрд гривень податків, пік виплат припав на 2006-й. А минулого року, не рахуючи відрахувань по прибутковому податку, вона поповнила скарбницю майже на 9 млрд гривень. Надмірне податкове навантаження негативно відбивається на котируваннях акцій підприємства на ПФТС. Історичного максимуму ціни на його папери досягли 31 липня 2007-го - 487 гривень за штуку, а 24 червня 2008-го вони впали до 229 гривень за акцію.
Тобто за одинадцять місяців капіталізація компанії знизилася більш ніж на 50%.
.
В Україні здобиччю, переробкою і реалізацією нафтопродуктів займаються всього декілька підприємств, зокрема "Укрнафта". Торішнє підвищення цін на енергоносії на світовому ринку повинне було б збільшити прибуток компанії, але вона зуміла наростити об'єм виручки лише на 4,4% - з 13 до 13,6 млрд гривень. При цьому рівень зносу її основних засобів залишається високим - 48%. Причиною такого положення став тривалий конфлікт між урядом і групою "Пріват", яка контролює більше 40% акцій підприємства.
Цього року конфлікт загострився ще сильніше: парламент збільшив розмір рентних платежів за здобич вуглеводнів, а Антимонопольний комітет порушив справу за ознаками антиконкурентних дій на рику нафтопродуктів. Ставки рентних платежів піднялися в рази. Так, 3 червня Верховна Рада збільшила базові ставки ренти на 40%: для нафти і газового конденсату, що здобуваються з глибин до п'яти кілометрів, вони підвищилися на 439,90 грн/т - до 1529,90 грн/т, а з глибин більше п'яти кілометрів - на 162,10 грн/т і склали 566,10 грн/т. До того ж частину своєї продукції ОАО "Укрнафта" вимушено реалізувати за фіксованими (неринковим) цінами.
Тобто рентабельність вітчизняних металургійних комбінатів може досягати 50%, а підприємств нафтовидобутку і нафтохімії фактично обмежена п'ятнадцятьма відсотками.
.
Це означає, що приватні інвестори в такі галузі не захочуть вкладати гроша. Крім того, останнім часом у вітчизняному нафтогазовому секторі не припиняється низка скандалів: рекордну збитковість демонструє НАК "Нафтогаз України", роботи в нашій країні скрутила компанія Cardinal Resources, уряд збирається відібрати у фірми Vanco Energy право на розробку чорноморського шельфу.
Потрібні приватизація і пенсійна реформа
За рік в країні збільшилася кількість компаній, в цінні папери яких можна вкладати гроші, проте ринку ще властиві постприватизаційні особливості. Курси акцій не завжди підкоряються динаміці фундаментальних показників і часто реагують на корпоративні конфлікти або скупку паперів тій або інший бізнес-группой. Але головне, наш біржовий ринок акцій так і не став місцем, де вітчизняні підприємства можуть привернути засоби на розвиток. Протягом останніх двох років промислові активи неодноразово консолідувалися в холдинги бізнес-групп, які потім проводили розміщення за межами України.
Швидше за все, національну економіку чекає об'єднання більшості емітентів у фінансово-промислові групи і подальше розміщення їх акцій на західних біржах.
Вітчизняний фондовий ринок попрежнему дуже залежить від грошей нерезидентів і глобального тренда на світовому ринку капіталів. Отже прогнози більшості інвестиційних компаній з приводу його зростання цього року на 30-40% не виправдовуються. А капіталізація таких гігантів національної економіки, як "Укртелеком" і "Укрнафта", із-за дуже жорсткого регулювання продовжує знижуватися.
Залежність від нерезидентів зникне лише за умови, що в країні нарешті завершиться пенсійна реформа, а ПФТС забезпечить роботу торгової платформи, на базі якої буде організована масова інтернет-торгівля. Проте існує і інша проблема: хоча в Україні функціонує більше десяти тисяч відкритих акціонерних суспільств, керівники фондами все частіше заявляють, що купувати їм нічого. У корені змінити ситуацію допоможе приватизація - вона пожвавить ринок і приверне на нього нових учасників.
0 Відгуків на “Влада нерезидентів”
Залишити відгук