Як і передбачав Фокус, із-за кризи ліквідності в банківській системі кредити продовжують дорожчати, а умови їх видачі стають все більш жорсткими. "Споживчі позики і автокредити дорожчають услід за інфляцією - на 1,5-2% в місяць, ускладнюються і умови видачі кредитів на покупку житла", - коментує ситуацію фінансовий директор компанії "Простобанк Консалтинг" Олександр Сивих.
За його даними, ставка за іпотечними кредитами за два останні місяці виросла в середньому на 2% в гривні. Підвищення ставок банкіри пояснюють високим рівнем інфляції і зростанням облікової ставки НБУ з 10% до 12% річних.
Галопуюче зростання кредитних ставок в країні привернуло увагу президента України. Днями він призвав Нацбанк добитися зниження кредитних ставок. Проте в НБУ вважають за краще діяти по-своєму: побоюючись повторення в Україні кризи схожий на те, що охопив США, Нацбанк готує чергове посилювання правил кредитування населення.
В кінці червня НБУ обнародував проект, вступ якого до сили зробить невигідним надання кредитів без первинного внеску. Але найнеприємнішим сюрпризом, особливо з погляду рядових клієнтів, загрожує стати добровільно примусова згода на надання банком інформації про позичальника в бюро кредитних історій.
Боргова азбука
Підлеглі голови НБУ Володимира Стельмаха продовжують стримувати зайве завзятих банкірів, кредитів, що захопилися роздачею. Цього разу в планах чиновників посилювання вимог до формування резервів під проблемні і прострочені кредити.
Наприклад, по нових нормативах, банкам доведеться створювати стовідсоткові резерви під заборгованості більше 31 дня, тоді як зараз цей термін майже в три рази більше - 91 день. А ось довгі, прострочені всього на три тижні, зажадають від банку покриття 80% суми кредиту.
Розрахунок Нацбанку простий: збільшення резервів для банку невигідно, оскільки вимагає додаткових засобів і кінець кінцем скорочує прибуток. На цій логіці базується і оновлена система класифікації клієнтів. НБУ пропонує відносити кожного позичальника - залежно від його платоспроможності - до п'яти категорій від "А" до "Д".
Клієнтів з якнайкращим фінансовим положенням відноситимуть до категорії "А". Щоб потрапити в цю групу, позичальник повинен буде внести не меншого 20% первинного внеску, в групу "Б" - 15%,"В" - 10%. Позичальники, які первинного внеску не робили, відноситимуться до груп "Г" і "Д", що означає нестабільне і незадовільне фінансове положення. До якнайгіршої групи "Д" також відноситимуться кредити без застави.
Основний удар, судячи з усього, нові правила повинні нанести по роздрібному кредитуванню: саме у цьому сегменті більше всього кредитів видається з нульовим первинним внеском. За неофіційними даними, частка проблемних кредитів в споживчих портфелях банків досягає в деяких випадках 30%. Банки не зацікавлені ні в нарощуванні кількості ненадійних клієнтів, ні в зростанні об'ємів резервів, тому на практиці нові вимоги приведуть до чергового витка посилювання процедури видачі кредитів і зростання процентних ставок по ним.
Як на сповіді
Проте найбільш радикальне нововведення стосується кредитних історій. Кожен позичальник, який бере кредит в банці, повинен буде погодитися з тим, що його дані передаватимуться в бюро кредитних історій. У разі відмови клієнта зарахують до якнайгіршої категорії "Д".
Нова норма цілком узгоджується з інтересами фінансистів, оскільки надає їм додатковий важіль тиску на клієнтів. Річ у тому, що згідно із законом передача інформації, яка складає кредитну історію, можлива виключно з відома її суб'єкта - клієнта банку. Але далеко не кожен погодиться на таку операцію, оскільки в майбутньому це чревато відмовою банку видавати кредит.
Тепер же клієнтів ставитимуть перед непрос тим вибором: або згода на передачу даних в бюро в обмін на прийнятні умови кредитування, або переклад в категорію "ненадійних" і, як наслідок, вищі відсотки по кредиту.
Тим часом представники вітчизняних бюро кредитних історій з ентузіазмом сприйняли ініціативу Нацбанку. "Дана норма будетспособствовать подальшому розвитку ринку кредитної звітності", - упевнена голова правління Міжнародного бюро кредитних історій (МБКИ) Ірина Міколаєнко. При цьому як позитивний приклад вона приводить Казахстан, по законах якого банки зобов'язані надавати інформацію про позичальників в бюро.
Зараз ліцензію Мінюсту на діяльність мають чотири бюро кредитних історій. Єдиного реєстру кредитних історій поки не існує. До того ж далеко не кожен банк передавав в БКИ інформацію про своїх клієнтів. Не дивлячись на це, БКИ вже мають дані не менше третини українських позичальників. "Нашим інформаційним ресурсом користуються більше 50 організацій: банки, кредитні союзи і фінансові компанії. З 100 запитів 35 є результативними", - пояснює директор МБКИ.
Новий порядок дасть могутній імпульс бізнесу БКИ, заснованому на зборі, зберіганні і продажі інформації про позичальників. Даних про позичальників стане набагато більше, і не виключено, що в недалекому майбутньому буде створена єдина база кредитних історій. В результаті багато позичальників, особливо ті, хто брав кредит в одному банку, а гроші для його погашення - в іншому, можуть бути відрізані від процесу пер екредітова - нія своїх боргів.
"В розвинених країнах видача кредиту без звернення в кредитне бюро неможлива. Незабаром так буде і в Україні", - прогнозує Ірина Міколаєнко. Представники БКИ стверджують, що гарантують захист від несанкціонованого доступу до інформації. "Ми гарантуємо повне її збереження. Доступ в систему кожного співробітника можливий тільки за наявності логіна і пароля, його перебування в системі фіксується. Всі дані захищені криптографічними способами, а приміщення добре охороняються", - сказала Фокусу Ірина Міколаєнко.
Втім, досвід сусідньої Росії свідчить: гарантій того, що інформація, зібрана бюро кредитних історій, буде збережена, не так вже багато. Минулого року в Москві на ринку продавався об'єднаний реєстр всіх кредитних історій по всіх ведучих БКИ Росії. Максимум, що загрожує бюро кредитних історій, якщо диск з даними декількох тисяч клієнтів продаватиметься в інтернеті, - штраф.
Суворі листи
Ситуація на ринку відкриває нові перспективи не тільки для бюро кредитних історій, але і для тих, хто займається вибиванням старих боргів. А таких незабаром стане істотно більше. Адже дорожчають не тільки нові кредити: клієнти деяких банків стали одержувати листи, в яких їм повідомляють про підвищення став по вже виданих кредитах. Експерти не виключать, що ця знахідка буде підхоплена багатьма банкірами. Враховуючи зростання інфляції (у червні українські і міжнародні експерти знов погіршили прогноз інфляції до 21,5% до кінця року), що продовжується, кількість людей, не здатних розплатитися за своїми зобов'язаннями, буде рости.
Колекторні агентства, що спеціалізуються на поверненні простроченої заборгованості, можуть розраховувати на роботу з 10% портфелів споживчих кредитів. Саме стільки, за оцінками експертів, можна віднести до безнадійних. За словами директора колекторного агентства "Служба виконання зобов'язань" Вадима Фесенко, робота його установи ділиться на три етапи - soft collection (м'який), hard collection (жорсткий) і судовий. На першому етапі боржникові пояснюють необхідність повернення довга по телефону, за допомогою SMS і листів, на другому - при особистій зустрічі із співробітниками агентства.
В колекторних агентствах затверджують: розмови про те, що збором прострочених боргів займаються викидайла і мордовороти, не мають під собою підстав. "Всі наші співробітники, які спілкуються з боржниками, як правило, мають вищу юридичну освіту, володіють досвідом роботи в правоохоронних органах або державних установах, проходять спеціальні тренінги по роботі з людьми", - розповів Фокусу Вадим Фесенко з "Служби виконання зобов'язань". За його словами, скарг на колекторні агентства з боку боржників поки не поступало.
Втім, враховуючи ситуацію в економіці, багатьом українцям ще тільки належить особисто переконатися в інтелігентності складальників прострочених боргів.
0 Відгуків на “Гроші під наглядом”
Залишити відгук